Язык сайта
Выбрать язык / Choose language:
Ukranian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Приветствую Вас Гість
RSS
 
Главная Регистрация Вход
Каталог статей »
Палац - це ми!

Меню сайту

Категорії розділу
Оркестр народных инструментов [9]
Духовой оркестр [2]
Образцовый художественный коллектив
Ансамбль народного танца «Веселка» [3]
Ансамбль «Юность Прибужья», [3]
Театральный коллектив "Мечта" [1]
Ансамбль "Джерельце" [1]
Коллектив эстрадного вокала "Каприз"; [1]
Капелла бандуристов "Украиночка" [2]
Вокальный ансамбль "Парус" [1]
Ансамбль классического танца «Дивертисмент» [1]

Главная » Статьи » Отдел художественно-эстетического воспитания » Оркестр народных инструментов

Матеріали на Всеукраїнський конкурс "Джерело творчості"

Креативну лекцію-концерт було розроблено з метою популяризації діяльності «Народного художнього колективу» оркестру народних інструментів Палацу творчості учнів, і музики, яку він виконує. У ході  даного заходу вихованцями середнього шкільного віку в ігровій формі засвоюється історія створення народних інструментів, а також надається можливість зіграти на них та познайомитися з найкращими зразками інструментальної музики у виконанні однолітків.

Лекція-концерт – це комплексний захід, котрий реалізує виховні та освітні завдання засобами музики. Він утворює єдність трьох складових: слова, звуку і зорового образу, які поєднані за принципами логіки, тематично та сюжетно. Лекція-концерт, підготовлена оркестром народних інструментів, базується на ідеї відродження культурної спадщини.  У програмі перевага надається українським народним інструментальним мелодіям.

Активну участь у підготовці заходу беруть вихованці колективу: вони збирають цікаву інформацію з історії виникнення народних інструментів і поетичний матеріал, який знайшов своє відображення у сценарії; працюють над створенням програми концерту, що містить музичні твори різних жанрів та ігровий матеріал.

Під час даного заходу відбувається діалог між глядачами та виконавцями: юні оркестранти  відповідають на запитання аудиторії, а глядачі мають змогу відчути себе музикантами та долучитися до світу створення музики.

Організація і проведення лекцій-концертів, крім освітніх, виконує ряд виховних завдань. Для юних музикантів – це виховання духовно-моральних та патріотичних якостей, пізнавального інтересу до вивчення історії, культури своєї країни, профорієнтації. Участь у підготовці лекцій-концертів виховує небайдужість до спільної справи, відповідальність за якісне виконання своєї частини роботи, розвиває інтерес до музичного мистецтва та народної музики як одного з його напрямів.

Для глядачів  –  це збагачення духовного світу, виховання поваги до народних традицій, формування естетичного смаку та слухацької культури.

Мета:

для вихованців оркестру народних інструментів:

– презентація умінь і навичок володіння музичними інструментами, отриманих у процесі занять;

–     розвиток музичних і творчих здібностей за допомогою різних видів музичної діяльності;

–   формування вміння самостійного пошуку інформації з різних джерел, її узагальнення та передачі;

–  розвиток цілісного світосприйняття, емоційно усвідомленого сприйняття музики;

– виховання духовно-моральних та патріотичних якостей, пізнавального інтересу до вивчення історії, культури своєї країни;

–   профорієнтація;

для аудиторії глядачів:

–    знайомство з народними музичними інструментами, історією їх створення, тембровим забарвленням;

–   забезпечення емоційної атмосфери, яка сприяє зануренню у світ музичних образів;

–   формування слухацької культури;

–    активізація пізнавальної діяльності за допомогою різних видів питань;

–    ініціювання проблемних ситуацій, ігрової діяльності;

–    збагачення духовного світу;

–   виховання естетичного смаку, поваги до народних традицій і культури.

 

 

Форма проведення: лекція-концерт

Методи:

–    словесні: бесіда, пояснення;

–   наочні: демонстрація музичних інструментів, прийомів гри на них;

–    практичні: виконання музичних творів, ігрова діяльність;

–     методи стимулювання інтересу до навчання: метод співучасті; створення нестандартної ситуації, створення ситуації успіху, створення ситуації емоційних переживань;

методи виховання: емоційний вплив, переконання, стимулювання діяльності.

Міжпредметні зв’язки: з літературою, театральним мистецтвом.

Обладнання: мультимедійна система, відеопрезентація, народні музичні інструменти, емблеми народних інструментів.

Хід проведення:

Музичне привітання

Керівник гуртка: Доброго дня, дорогі друзі! Вас вітає «Народний

художній колектив» – оркестр народних інструментів: я, Інна Володимирівна Близниченко, – його художній керівник, і мої помічники – юні музиканти.

Ми будемо розповідати вам про народні інструменти, які були створені людьми різних поколінь, до яких покладено душу, думки, уяву і, звичайно ж, величезну роботу багатьох обдарованих музикантів і майстрів. Деякі інструменти зібрані до оркестрів.

Гей оркестре ти народний!

Удалий і хороводний!

Як заграєш плясову –

Закружляють всі в танку!

А як сумну пісню граєш –

Серце з болем замирає!

 

То він плаче, то сміється –

Музика чарівна ллється!

/У виконанні оркестру народних інструментів звучить «Чардаш» композитора В. Монті/

Керівник гуртка: Розповідь ми починаємо із сивої давнини. Тоді музика ще тільки зароджувалася. Від самого початку вона була примітивною. Але давні  слов’яни вже знали й мали різні музичні інструменти: ударні (бубни й барабани), духові (глиняні свистульки, ріжки і флейти). А з VI століття до нас прийшли гусла. Звичайно, ці інструменти були дуже простими. Але дивно те, що деякі з них дійшли до нас майже без змін.

Давайте познайомимося із стародавніми інструментами, які й сьогодні грають у народних оркестрах головні партії.

Дерев’яні ложки

Вихованець 1: Що у мене в руках? Правильно, звичайні дерев’яні ложки. Раніше ними їли.

Хто і коли першим вирішив перетворити дерев’яні ложки на музичний інструмент – сказати неможливо. Але те, що тепер це найбільш колоритний музичний інструмент – факт.

На ложках навчитися грати нескладно. Спочатку вчаться грати на 2 ложках. Ось так.

/Демонстрація гри на 2-х ложках/

Керівник гуртка: А професійні музиканти можуть грати відразу на 3-4-х ложках. Ложки тільки на вигляд однакові. Вони бувають великі, середні і маленькі. І роблять їх із різних порід деревини. Ви запитаєте для чого? Для того, щоб вони звучали дзвінко й задерикувато.

Ми хочемо познайомити вас із музикантами, які відмінно засвоїли гру на дерев’яних ложках. Представляємо вам ансамбль «Веселі Ложкарі».

/Грає ансамбль «Веселі Ложкарі».

Звучить українська народна пісня «Ой під вишнею»/

Керівник гуртка: Продовжуємо нашу розповідь про найстарші інструменти оркестру.

Вихованець 2: Напевно, не всі знають, що музичний інструмент, який знаходиться у мене в руках, називається тріскачка. Послухайте, вона дійсно тріщить!

/Демонстрація звучання тріскачки/

У тлумачному словнику говориться, що тріскачка – це зв’язка дерев’яних пластинок, які при струшуванні вдаряються одна об одну, а в результаті видають тріскучі звуки.

Ми порахували: в тріскачці 20 пластинок і прокладок. А зв’язують їх звичайним шнурком. Звучання тріскачки повинно підкреслити ритмічність музики і її народний колорит.

/Демонстрація звучання тріскачки/

Вихованець 3: Що це? Більшість із вас точно не знає! Це рубель. У минулі часи за допомогою рубеля прали білизну – терли її, прасували – накручували на качалку та утрамбовували рубелем. Можливо, хтось колись випадково провів по зубцях рубеля іншим предметом, може качалкою, і так народився іскристий каскад звуків (дуже схожих на ті, що виникають коли ми проводимо палицею по дерев’яному паркану).

До речі, ми провели експеримент: випрали сорочку за допомогою рубеля. Потім інструмент висушили – а звучання не стало гіршим.

/Демонстрація звучання рубеля/

Вихованець 4: На що схожий цей музичний інструмент? Правильно. На маленьку коробочку. Це і є музична коробочка – продовгастий, ретельно обструганий та відшліфований брусок. У ньому є розріз – він необхідний для того, щоб віддзеркалювати звуки, якими сповнене життя (наприклад, тупіт копит, стукіт дятла чи стук у двері... Послухайте ці звуки.

/Демонстрація звучання коробочки/

Вихованець 5: У мене в руках трикутник. Не простий, а металевий. Музиканти оркестру використовують різні за величиною трикутники. Навіщо? Ви вже, напевно, здогадалися! Для того, щоб наповнити музику кришталевими звуками, імітувати передзвін. Послухайте, як звучить трикутник.

/Демонстрація звучання трикутника/

 

Гра з глядачами «Шумовий оркестр»

Керівник гуртка: Ложки, тріскачки, рубелі, коробочки, трикутники – це шумові музичні інструменти.

Ми пропонуємо вам, друзі, перетворитися на музикантів і зіграти на цих музичних інструментах.

Керівник гуртка: Прошу вийти тих глядачів, у кого приколоті до одягу емблеми із зображеннями таких музичних інструментів, як: ложки, трикутники, тріскачка, рубель, дзвоники, коробочка.

Я покажу вам ще раз як грати на цих інструментах – а ви запам’ятаєте і спробуєте. А потім ми зіграємо популярну мелодію.

/Глядачі розбирають шумові музичні інструменти, пробують на них грати, слухають мелодію, котру потрібно виконати/

Керівник гуртка: Тепер приготуйтеся грати за помахом руки диригента. Шановні глядачі, шумовий оркестр готовий виступити для вас. Підтримайте оркестрантів оплесками.

/Виступ шумового оркестру

під мелодію української народної пісні «Їхав козак за Дунай»/

Керівник гуртка: Дякуємо всім! Молодці!

        Оркестр складається з різних музичних інструментів. У кожного свій неповторний голос та своє призначення.

         Послухайте у виконанні оркестру Експромт «Спогад».

/У виконанні оркестру народних інструментів звучить

Експромт «Спогад» комп. Стеценко/

Керівник гуртка: Продовжуємо нашу розповідь. В давні часи життя музичних інструментів було недовгим:

– по-перше, робили їх із деревини, а деревина – матеріал крихкий і ламкий;

– по-друге, слов’янські землі потерпали від нашестя диких племен, які не жаліли нічого на своєму шляху.

Але минав час, і у Київській Русі почали бурхливо розвиватися ремесла. З’явилися люди, що винайшли та розпочали виготовлення музичних інструментів – перші музичні майстри. І з’явилися люди, котрі стали грати на цих музичних інструментах. Залежно від роду мистецької діяльності виконавці називалися: судець (музикант і співак), півець (співак). Були й назви музикантів залежно від музичних інструментів: сопільник, трубник тощо.

Вихованець 1: Билини розповідають нам про те, що ці люди були талановитими співаками й музикантами, знали незліченну кількість пісень, виконували народну музику та музику, вигадану самостійно. Головними їх інструментами були гусла, домри, ріжки та дудочки.

Вихованець 2: Назва «гусла» походить від стародавнього слова «густи» – гудіти, а оскільки гула струна, вона й отримала назву «гусла». Значить, гусла – це струни, які гудять. Вони були відомі у Давньому Києві. Саме на гуслах легендарний співак Баян «рокотав своїми перстами славу хоробрим воїнам і князям граду Києва Великого».

/Демонстрація звучання гуслів/

Вихованець 3: Маленька дзвінка домра завжди була серцем народного життя: звучала вона і на селянських подвір’ях, і в царських палацах. Грав на ній і старий, і малий. Але не злюбили домру церковники: надто вже вона відволікала народ від роботи. Веліли вони спалити її. Сталося це у 15 столітті.

Кілька сторіч поспіль не було чутно голосу домри. Зазвучала вона знову тільки наприкінці 19 сторіччя, коли в одному із сільських будинків випадково знайшли старий розсохлий інструмент. Потім відтворили домру за кресленнями.

         Послухайте:  звучання домри нагадує людський голос. Вона вміє і плакати, і сміятися.

/Демонстрація звучання домри/

Керівник гуртка: Зараз прозвучить українська народна пісня «Ой, чого ти, дубе» в обробці К. Васильченка, де домрі відведена одна з головних партій. Вслухайтеся в її звучання –  і ви відчуєте всю красу ніжного, співучого колориту.

/У виконанні оркестру звучить українська народна пісня

«Ой, чого ти, дубе» в обробці К. Васильченка/

Керівник гуртка: Відомо, що давні музиканти грали так само на ріжках, свистульках, дудочках. Дуже близька до цих інструментів і наша українська сопілка. Ось вона! Це дерев’яна трубочка з 10 отворами. Дмеш у трубочку, закривши пальцем отвір – і ллються неповторні звуки.

/Демонстрація звучання сопілки/

Гра з глядачами

Керівник гуртка: А зараз ми пропонуємо вам ще раз спробувати себе у ролі музикантів.

Створюємо оркестр рожечників і сопілкарів. Запрошуємо дітей, у яких на емблемах намальовані ріжки та сопілки, підійти до мене.

Перед вами найрізноманітніші сопілки і ріжки. Візьміть їх. Звучать вони теж по-різному. Давайте відчуємо їх звучання.

Ви спробуєте зіграти ось цю мелодію. Прослухайте її уважно.

/Глядачі розбирають ріжки та сопілки,

пробують на них грати, слухають мелодію, яку потрібно виконати/

Керівник гуртка: Ансамбль готовий до виступу? Шановні глядачі, підтримайте музикантів дружними оплесками! А артистам нагадую: ви починаєте грати за помахом руки диригента.

/Виступ ансамблю під мелодію української народної пісні/

Керівник гуртка: Дякую всім! Молодці!

І знову ми запрошуємо виступити перед вами, дорогі друзі, «Веселих ложкарів» із номером «Крезі фрог».

/У виконанні ансамблю «Веселі Ложкарі»

звучить мелодія «Крезі фрог»/

Керівник гуртка: Є інструменти, які стали музичним символом свого народу.

Вихованець 4: Наприклад, мандоліна – італійський національний інструмент, бандура – український, волинка – шотландський (але можна посперечатися, адже дослідники вважають, що назва інструмента походить від місця його появи – Волині), а гітара – іспанська. Треба сказати, що українським аналогом гітари є кобза. А зараз звучить гітара.

/У виконанні ансамблю гітаристів звучить варіація

на тему української народної пісні «У Харкові дощ іде»

в обробці О. Черепович/

Керівник гуртка: В 30-х роках XIX століття з’явилася гармоніка.

Вихованець 5: Цей музичний інструмент прийшов до нас із Заходу. Сконструювали його німецькі майстри.

 З другої половини XIX століття гармоніка, або, як її стали з любов’ю називати, гармошка, стала незамінною на сільських посиденьках і міських вечорах. Під гармошку співали частівки і танцювали.

Сучасний баян – це ще більш вдосконалена гармонь. Свою назву баян отримав на честь легендарного музиканта і співака – Баяна.

Керівник гуртка: Прослухайте Закарпатську народну мелодію «Жайворонок». Соло на баяні – керівник оркестру Георгій Савранський.

/У виконанні Георгія Савранського звучить

Закарпатська народна мелодія «Жайворонок»/

Керівник гуртка: Ви познайомилися з оркестром народних інструментів Палацу творчості учнів, прослухали прекрасні твори, дізналися про деякі музичні інструменти, і навіть самі спробували на них зіграти. А тепер ми хочемо дізнатися, що ви запам’ятали. Пропонуємо вам дати відповіді на запитання вікторини.

Запитання вікторини:

1. Як називають людину, яка в оркестрі виконує головні партії? (соліст).

2. Яка геометрична фігура стала музичним інструментом? (трикутник).

3. Дерев’яна подружка,

Без неї ми як без рук.

На дозвіллі – веселушка,

Нагодує всіх навкруг.

Носить аж до рота кашу

Й сумувати нам не дасть (ложка).

4. Який український народний інструмент є аналогом гітари? (кобза).

5. Які музичні інструменти найчастіше зустрічаються в українських казках? (сопілка, цимбали).

6. Який інструмент поєднує у собі фортепіано і гармонь? (акордеон).

7. Який музичний інструмент названий на честь стародавнього співака і музиканта? (баян).

Керівник гуртка: Наша зустріч добігає свого кінця, і, напевно, ми повинні висловити вдячність тим людям, які давним-давно вигадали музичні інструменти, композиторам, які створили чарівну музику, і артистам оркестру – за її чудове виконання.

 Ми дуже сподіваємося, що музика стане для вас вірним і добрим другом, і цей друг буде радіти і сумувати разом із вами, допоможе стати добрішими, багато про що розповість і зробить ваше життя цікавішим.

Як музиці без нас прожити?

Її не можна не любити!

Без неї сум і радість не існують,

І серце більш нічого не відчує...

За те, о музико, тобі так вдячні ми,

Що ти життю даруєш кольори!

Оркестр народних інструментів підготував для вас, друзі, подарунок: музичну тему з кінострічки «Пірати Карибського моря».

 

/Звучить музична тема з кінострічки «Пірати Карибського моря»/

Керівник гуртка: До нових зустрічей у Палаці творчості учнів!

 

 

Використані джерела:

  1. Барсова И.А. Книга об оркестре. – М.: Музыка, 1978. – С.124-125.

  2. Бєлікова В. Українські народні музичні інструменти: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://abetka.ukrlife.org/muzik_instr.htm

  3. Газарян С.С. В мире музыкальных инструментов: Книга для учащихся старших классов. – М.: Просвещение, 1985. – С.159-163.

  4. Гуменюк А.І. Українські народні музичні інструменти: [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://proridne.com

  5. Золотарьова О.І. Українські народні музичні інструменти. – Мистецтво в школі (Основа). – 2013. – №10. – С.26-28.

  6. Золотарьова О.І. Українські народні музичні інструменти. – Мистецтво в школі (Основа). – 2010. – №5. – С.39-42.

  7.  Народознавство Народні музичні інструменти: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/190/7052.html

  8. Приобщение детей к народному музыкальному творчеству: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.maam.ru/detskijsad/-priobschenie-detei-k-ruskomu-narodnomu-muzykalnomu-tvorchestvu.html

  9. Щерба Т. Українські народні музичні інструменти. – Все для вчителя. – 2008. – №7. – С.72-76.

 

 

Категория: Оркестр народных инструментов | Добавил: Veta (20.01.2015)
Просмотров: 304 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Освіта














Друзі сайту

Форма входу


Статистика


Copyright Наталья Беркунская © 2018
Сайт управляється системою uCoz